Осередки ураження на підприємствах з вибухо- і по-жежонебезпечною технологією виникають внаслідок вито¬ку газоподібних або зріджених вуглеводневих продуктів, при перемішуванні яких з повітрям утворюються вибухо-і пожежонебезпечні суміші таких газів, як пропілен, ме¬тан, пропан, бутан, етилен, бутилен та інші, що призво¬дить до руйнування і пошкодження приміщень, споруд, технологічних установок, місткостей, трубопроводів. Ви¬бух або згоряння відбувається при певному вмісті газу в по¬вітрі. Під час вибуху газоповітряної суміші утворюється ударна хвиля, подібна до ударної хвилі при вибуху фу¬гасних боєприпасів. За надлишкового тиску 20—40 кПа незахищені люди можуть дістати легкі ушкодження (уда¬ри, контузії). Дія ударної хвилі з надлишковим тиском 40—60 кПа призводить до уражень середньої важкості (непритомність, ушкодження органів слуху, сильні виви¬хи кінцівок, кровотеча з носа і з вух). Важкі травми ви¬никають за надмірного тиску понад 60 кПа і характеризу¬ються сильними контузіями усього організму, перелома¬ми кінцівок, ураженням внутрішніх органів. Із численних осередків уражень, що виникають під час стихійних лих, найзначнішими за масштабами наслід¬ків є ті, що утворюються при землетрусах і повенях. Осередком ураження при землетрусі називається те¬риторія, в межах якої сталися руйнування споруд та ін¬ших об'єктів, поранення і загибель людей і тварин, по¬шкодження сільськогосподарських угідь. Осередки масо¬вого ураження виникають під час землетрусу, інтен¬сивність якого за шкалою Ріхтера становить 7—8 балів і вище. Осередки ураження при землетрусах за характе¬ром руйнування можна порівняти з осередком ядерного ураження.. Осередком ураження при повенях називається тери¬торія, в межах якої сталися: затоплення місцевості, руй¬нування споруд та інших об'єктів, поранення і загибель людей і тварин, знищення врожаю сільськогосподарсь¬ких культур, псування сировини, палива, продуктів хар¬чування, добрив тощо. Масштаби повеней залежать від висоти води та тривалості її стояння на небезпечному рівні, від площ затоплення, пори року. Осередком ураження при урагані (шквалі) назива¬ється територія, в межах якої сталися руйнування спо¬руд, мереж електропостачання та зв'язку, поранення та загибель людей і тварин, пошкодження та знищення сільськогосподарських угідь, лісових масивів тощо. Осередком хімічного ураження називається терито¬рія, що зазнала безпосереднього впливу отруйних речо¬вин (ОР) або під час землетрусу, якщо він призвів до руйнування місткостей, у яких зберігаються ОР і СДОР, або при виробничій аварії з викидом ОР і СДОР. При цьому утворюється заражена хмара; її називають пер¬винною. Вторинна хмара складається з парів ОР і СДОР. Отже, розрізняють первинне і вторинне хімічне заражен¬ня. Фізико-хімічні і технічні характеристики заражен¬ня, перші ознаки отруєння сильнодіючими отруйними речовинами наведено в таблиці 19. Токсодоза — кількісна характеристика токсичності СДОР (ОР), що відповідає певному ефекту ураження. При інгаляційних ураженнях вона дорівнює Ccep-t, де Ссер — середня концентрація СДОР (ОР) у повітрі (мг/л); t — час перебування людини на зараженому повітрі (хв). Зна¬ючи середню концентрацію СДОР (ОР) в осередку ура¬ження і час перебування там людей без засобів захисту, можна розрахувати, яку вони дістануть токсодозу. Факт застосування хімічної зброї можна встановити за такими ознаками: поява у місцях вибухів авіабомб або снарядів харак¬терної, іноді забарвленої хмари; маслянисті краплі, плями і мазки у вирвах від авіа¬ційних бомб і снарядів або біля вирв; поява маслянистої райдужної плівки на поверхні води; в'янення рослинності, пожовтіння або побуріння ли¬стя; темні смуги, що тягнуться за літаком, осідаючи на землю.
ВПЛИВ ОТРУЙНИХ РЕЧОВИН (ОР) НА ОРГАНІЗМ ЛЮДИНИ Нервово-паралітичні ОР викликають головний біль, загальну слабкість, міоз (різке звуження зіниць), при важчому ураженні — судоми, запаморочення. Шкірно-наривні ОР уражають шкірне покриття, ор¬гани дихання, очі, а потрапивши в організм з водою і їжею,— органи травлення, що призводить до загального отруєння організму. При попаданні крапель на шкіру че¬рез 2—6 год з'являються почервоніння, потім пухирці, а через 2—3 доби — виразки. При вдиханні загальноотруйних речовин відчуває¬ться: запах гіркого мигдалю, металевий присмак, онімін¬ня кінчика язика, запаморочення, тривожність, жар у ро¬ті, поколювання навколо очей. Задушливі ОР спричинюють: кашель, стиснення у гру¬дях, запаморочення, болі в серці, нудоту, блювоту. Згодом ці явища минають і настає стан уявного благополуччя (прихований період). Після нього з'являються задуха, го¬ловний біль, кисневе голодания, серцева слабкість, підви¬щення температури тіла до 38— 39°. Психохімічні ОР викликають сухість у роті, прили¬вання крові до шкіри, прискорене серцебиття, погіршен¬ня зору, головний біль, запаморочення, психічний роз¬лад (порушення свідомості, мислення, слухові галюци¬нації, марення). ОР подразнювальної дії викликають жар і біль у ро¬ті, горлі та очах, сильне сльозовиділення, кашель, утруд¬нене дихання.
БАКТЕРІОЛОГІЧНЕ ЗАРАЖЕННЯ Застосування бактеріологічної зброї призводить до масових інфекційних захворювань, небезпечних для лю¬дини (табл. 20).
ВПЛИВ НА ЛЮДЕЙ І БУДІВЛІ УРАЖАЛЬНИХ ЧИННИКІВ ЯДЕРНОГО ВИБУХУ Ураження, що виникають під дією ударної хвилі від ядерного вибуху, діляться на легкі, середні, важкі і над¬то важкі (смертельні). Легкі ураження виникають при надлишковому тис¬ку у фронті ударної хвилі 20—40 кПа і характеризують¬ся легкою контузією, тимчасовою втратою слуху, легки¬ми ушкодженнями та вивихами. Середні ураження виникають при надлишковому ти¬ску 40—60 кПа і характеризуються травмами мозку з не¬притомністю, пошкодженням органів слуху, кровотечами з носа та вух, переломами і вивихами кінцівок. Важкі і надто важкі ураження виникають при надлиш¬кових тисках відповідно 60—100 кПа та понад 100 кПа і супроводжуються травмами мозку з довготривалою не¬притомністю, пошкодженням внутрішніх органів, тяж¬кими переломами кінцівок. Побічний вплив ударної хви¬лі виявляється в ураженні людей уламками будівель, ка¬мінням, деревами, битим склом та іншими предметами. Світлове випромінювання, впливаючи на людей, ви¬кликає опіки ділянок тіла, очей, тимчасову втрату зору. Залежно від значення світлового імпульсу розрізняють опіки шкіри чотирьох ступенів: перший ступінь — почервоніння, припухлість і набрякання шкіри; другий ступінь — утворення пухирів; третій ступінь — омертвіння шкіри й утворення виразок; четвертий ступінь — омертвіння не тільки шкіри, а й шарів тка¬нин, обвуглення. Проникаюча радіація (гамма-випромінювання та по.-тік нейтронів) — це активно проникаючі види іонізуючих випромінювань, які для людини найбільш небезпечні при зовнішньому опроміненні. Радіоактивні частинки (бета і альфа) мають малу проникаючу здатність і безпечні при зовнішньому оп¬роміненні людини. Проте при потраплянні всередину ор¬ганізму людини з їжею, водою і повітрям вони дуже не¬безпечні. Під впливом іонізуючої радіації руйнуються окремі складні молекули і елементи клітинних структур (табл. 21). Це призводить до порушення нормального обміну речовин, зміни характеру життєдіяльності клітин, окремих органів і систем організму. Внаслідок такого впливу виникає променева хвороба. За ступенем важкості променеві хвороби ділять на чотири групи. Променева хвороба І ступеня (легка група) виникає при сумарній дозі 100—200 рад. Прихований період триває З—5 тижнів, після чого з'являються за¬гальна слабкість, нудота, запаморочення, підвищення температури. Після одужання працездатність, як прави¬ло, зберігається. Променева хвороба II ступеня (середня гру¬па) виникає при сумарній дозі 200—400 рад. Протягом перших 2—3 діб спостерігається первинна реакція орга¬нізму (нудота і блювання). Потім триває прихований пе¬ріод (15—20 діб). Ознаки захворювання виявляються яс¬кравіше. Одужання за умови активного лікування настає через 2—3 місяці. Променева хвороба III ступеня (важка гру¬па) виникає при дозі 400—600 рад. Первинна реакція різко виражена. Прихований період — 5—10 діб. Хворо¬ба проходить інтенсивно і важко. У сприятливому випад¬ку одужання може настати через 3—6 місяців. Променева хвороба IV ступеня (надважка група) виникає при дозі понад 600 рад. У більшості ви¬падків закінчується смертю. Осередком ядерного ураження називається територія, що зазнала безпосереднього впливу вражальних чинників ядерного вибуху. Осередки ядерного ураження умовно поділяють на зони з приблизно однаковими за характе¬ром руйнуваннями. Це — зона повних руйнувань, зона великих руйнувань, зона середніх руйнувань, зона слаб¬ких руйнувань.
