ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ СТРІЛЕЦЬКОЇ ЗБРОЇ Важливим етапом, революційною подією у розвитку зброї та збройної боротьби стало застосування пороху як метального засобу і виникнення вогнепальної зброї. Офіційною датою виникнення вогнепальної зброї, принаймні серед європейських народів, вважається XIV століття. На Русі вперше про неї згадує «Софій¬ський временник» у 1382 р. під час оборони Москви від татар та «Галицький часопис» у 1389 р. У XIV столітті стрілецькою зброєю були гармати, зменшені настільки, що можна було стріляти з руки, їх називали ручницями або гаківницями: знизу виступав гак (мал. ).
Тоді ж з'явилися рушниці з ґнотовим замком: на Заході — аркебузи, на Русі — ручні пищалі (мал. 44).
На початку XVT ст. в арміях європейських держав ста¬ли використовувати досконаліші ґнотові рушниці-мушкети (мал. 45, 46). В Росії мушкети були на озброєнні у стрільців.
Велике значення для роз¬витку стрілецької зброї мав пе-; рехід від ґнотових та кременевих до колісцевих замків. Ця глад-; коствольна дульнозарядна зброя проіснувала до XIX ст. Перші зразки нарізної зброї були створені ще у XVI ст., але через складність виготовлення на озброєння вони потрапили тільки у 60-х роках XIX ст. Винахід у першій половині XIX ст. ударного замка і капсуля як засобу запалення метального заряду, паперового (у 60-х роках — металевого) унітарного патро¬на, удосконалення замків і ство¬рення затворів дали змогу під час Мілютінської військової реформи
переозброїти армію нарізними казеннозарядними кара¬бінами і гвинтівками (гвинтівка Мосіна, мал. 47).
Важливим етапом у розвитку стрілецької зброї було ство¬рення автоматичної зброї. Вона з'явилась наприкінці XIX ст. Першість у серійному виготовленні і практичному застосу¬ванні належить Росії. У 1913 р. В. Г. Федоров запропонував свій автомат, яким була озброєна рота 189-го Ізмаїльського полку під час першої світової війни (мал. 48).
Бурхливий розвиток автоматичної зброї відбувся у ро¬ки другої світової війни. Створено велику кількість піс-толетів-кулеметів, автоматів. Найбільше розповсюдження мав пістолет-кулемет Шпагіна (мал. 49).
У післявоєнний період на озброєння армії надійшли високонадійні, невеликих габаритів зразки легкої авто¬матичної зброї: самозарядний карабін Симонова (СКС), руч- ний кулемет Дегтярьова, снайперська гвинтівка Драгунова (мал. 50), автомат Калашникова АК-47.
На, початку 50-х років розпочалась ера автомата Кала¬шникова (мал. 51) — найкращого зразка стрілецької зброї XX ст., модифікації якого є на озброєнні багатьох армій світу, в тому числі і Збройних Сил України.
ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ СТРІЛЕЦЬКОЇ ЗБРОЇ В УКРАЇНІ Україна володіє значним інтелектуальним і виробни¬чим потенціалом. Продукція ВПК (військово-промислового комплексу) від ракетоносіїв (балістична ракета «Дніпро») і танків Т-84 до пістолетів визнається іноземними фахів¬цями однією з кращих у світі. За останні роки було створено автомат «Сорока», який не має віддачі, пістолет-кулемет «Гоблін-1», який на відста¬ні 50 м пробиває 4,5 мм броні. Відомий «Узі» просто не в змозі конкурувати з нашим «Гобліним». Після «Гобліна» з'явився «Трансформер», який поєднав досягнення в характеристиках попередників і мав вже зов¬сім інший дизайн. Зразок у складеному вигляді являє собою «цеглину» розмірами приблизно 35 на 10 см і приводиться в бойову готовність рівно за 1 секунду. В останніх зразках пістолетів-кулеметів втілено в життя ще одне досягнення: з одного ствола зброї можна зробити 10 000 пострілів. Це набагато переважає зарубіжні зразки. В Україні створено декілька нових зразків пістолетів: КБ-С-1 (який вже встигли охрестити «Вієм»), «Гном» — служ¬бовий револьвер та ін; Усі вони мають стволи, для яких 10 000 пострілів — не межа, і ємність магазинів 16—20 набоїв. Багато зроблено для розвитку протитанкової зброї. У но¬вому гранатометі використано новий підхід, і хоча тепер калібр гранатомета всього 24 мм (проти 40 мм гранатометів старого покоління), він успішно пробиває броню будь-якого танка. Початкова швидкість гранати удвічі більша, ніж у кумулятивної гранати для РПГ-7.1 При цьому вага гранати — 100 г (ПГ-7В важить, як відомо, 2,2 кг). Новий автомат, який прийде на зміну автоматам Калаш¬никова, матиме тільки рухомі системи, все штамповане, його абсолютно не треба буде чистити — пісок українській зброї не завада. Його ствол абсолютно не нагріватиметься. Віддача від¬сутня, адже імпульс сили віддачі спрямований від стрільця. Снайперська гвинтівка буде довжиною лише 80 см; це вдвічі менше за наявну СГД-1. На відстані 1200 м можна буде без зусиль влучити в голову противника, її вбивча сила у 7 разів більша, ніж у СГД-1; вона може на відстані 50 м пробити 4»5 мм броні. Наприкінці 1997 р. Державний науково-дослідний центр артилерійсько-стрілецького озброєння завершив розробку та випробування чотирьох револьверів — «Сотник» (калібр 9 мм), «Осаул» (5,45 мм), «Па¬ні» (5,6 мм) та мисливського гладко-ствольного револьвера 16-го калібру (мал. 52). Усі револьвери мають ком¬пактні лазерні приціли. Вже створено новий пістолет укра¬їнського зразка — «Форт». Порівняно 3 розмірами ПМ його ствол буде на 4 см довший. Українські технології у галузі роз¬робки і виробництва стрілецької зброї привертають увагу як на Заході, так і на Сході.
КЛАСИФІКАЦІІЯ СТРІЛЕЦЬКОЇ ЗБРОЇ У нинішній час на озброєнні армій знаходиться велике різноманіття зразків стрілецької зброї. Для їх вивчення і оцінки можливостей її бойового використався потрібна класи¬фікація, яка дасть змогу звести все до визначених видів. Види стрілецької зброї можна поділити за такими ознаками: — призначення; — ступінь автоматизації; — калібр; — бойові можливості. Крім цього, іноді ще виділяють види стрілецької зброї за кількістю обслуги, за способом тримання під час стріль¬би, за конструкцією ствола, за характером джерела енергії для метання куль, за кількістю стволів (табл. 4). ;
Порівняти види стрілецької зброї за бойовими мож¬ливостями можна за допомогою таблиці 5, в якій вказа¬ні середні дані її головних характеристик. Таблиця БОЙОВІ МОЖЛИВОСТІ СТРІЛЕЦЬКОЇ ЗБРОЇ Види зброї Відстань ефектив¬ного вогню (м) Бойова швидко-стрільність (постр./хв.) Маса зброї (кг) Довжина зброї (мм) Час під¬готовки до стрільби (сек.) Пістолети, револьвери 50 до 30 до 1 160-240 7-10 Пістолети-кулемети 150 30/100 2,8/4,3 700-800 8-10 40/100
Автомати 500 безперервно 3,5/4,5 800-900 8-11 120 неавтомат. до 30 Гвинтівки 600 автомат. 4,5/5,0 1200-1300 10-12 до 50 Ручні кулемети 800 50/150 6/14 1100-1200 11-15 Станкові Кулемети 1000 250-300 7/16 1200-1500 16-25 10/40 Великокаліберні кулемети 1500 80 100 50/160 2000-2300 90-150 Примітки: 1. Бойова швидкострільність: у чисельнику — пооди¬ноким вогнем, у знаменнику — чергами. 2. Маса зброї: у чисельнику — без станка, у знамен¬нику — зі станком. 3. Час підготовки до стрільби вказано з висуванням на позицію для стрільби з вихідного положення на 10 м.
