ЗАКОНОДАВСТВО ПРО СЛУЖБУ В ЗБРОЙНИХ СИЛАХ УКРАЇНИ Україна як незалежна європейська держава прагне стати правовою, цивілізованою країною, а тому активно працює над вдосконаленням та розробкою нових законів, що визначають норми, правила діяльності, поведінки лю¬дей, регулюють соціальні відносини, забезпечують норма¬льне функціонування та розвиток суспільства. Важливою складовою суспільства є Збройні Сили. З ме¬тою їх нормальної життєдіяльності, зміцнення законності, гарантування прав і свобод військовослужбовців в Україні створено систему законодавства з питань військової служби. Військове законодавство є невід'ємною частиною націона¬льного права. Найвищу юридичну силу в нашій країні має Основ¬ний закон — Конституція України. Вона є державно-пра¬вовою основою військового законодавства. Воїни Зброй¬них Сил користуються всією повнотою прав і несуть усі обов'язки громадян України, що передбачені Конститу¬цією. Права воїнів не тільки проголошуються, а й реаль¬но забезпечуються. Серед них — права на недоторкан¬ність особи, матеріальне забезпечення, освіту, житло, охорону здоров'я, свободу совісті та ін. Ніхто не повинен обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей у правах і свободах, визначених законодавством України. Військовослужбовці, як і всі громадяни України, мають виковувати конституційні обов'язки: дотримуватися за¬конів держави, сумлінно служити, поважати правила громадського життя. Законодавство України забезпечує військовослуж¬бовцям строкової служби ряд прав і свобод. Вони мають право обирати і бути обраними до Рад народних депута¬тів, інших виборних органів держави. Для здійснення цього права командири (начальники) всіх ступенів повин¬ні забезпечити належні умови. Військовослужбовці ма¬ють право створювати свої громадські об'єднання відпо¬відно до законодавства України. Однак вони не можуть бути членами політичних партій, організацій, рухів. Ар¬мія і флот перебувають поза політикою, і тому військо¬вослужбовці повинні дотримуватися лише загальнодержавної ідеології та законів України. Не допускаються організація військовослужбовцями страйків та участь у їх проведенні. Воїни Збройних Сил України, інших державних військових формувань мають право оскаржити в суді не¬законні дії командирів, військових посадових осіб і орга¬нів управління в порядку, передбаченому статутами Збройних Сил. З утворенням Збройних Сил України докорінно змі¬нився підхід до такого права, як свобода совісті. Війсь¬ковослужбовці можуть сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої, відправляти релігійні обряди, від¬крито висловлювати і вільно поширювати свої релігійні або атеїстичні переконання. Проте релігійні переконання воїнів не повинні перешкоджати проходженню ними строкової військової служби. В деяких випадках стро¬кова військова служба замінюється на тривалішу невій¬ськову (альтернативну) службу. Військовослужбовцям гарантується право на недо¬торканність особи. Арешт військовослужбовця може бу¬ти проведений лише на підставі судового рішення, або із санкції прокурора чи за наказом командира, або в разі дисциплінарного арешту в порядку, передбаченому Дис¬циплінарним статутом Збройних Сил України. Забороня¬ється використовувати військовослужбовців для вико¬нання завдань, не пов'язаних з військовою службою. Во¬ни можуть залучатися, за рішенням Верховної Ради, до участі в ліквідації наслідків аварій, катастроф, стихійно¬го лиха тощо. У Збройних Силах основні конституційні права та обов'язки громадян дістають свій розвиток і конкретиза¬цію у нормах військового законодавства, зокрема в зако¬нах «Про оборону України», «Про Збройні Сили Укра¬їни», «Про загальний військовий обов'язок і військову службу», «Про соціальний і правовий захист військово¬службовців та членів їх сімей» та ін.
ЗАКОН УКРАЇНИ «ПРО ЗАГАЛЬНИЙ ВІЙСЬКОВИЙ 1 ОБОВ'ЯЗОК І ВІЙСЬКОВУ СЛУЖБУ» Закон України «Про загальний військовий обов'язок і військову службу» був прийнятий Верховною Радою України 25 березня 1992 р. Він складається з дев'яти розділів: «Загальні положення», «Підготовка громадян до військової служби», «Служба в запасі», «Військовий облік військовозобов'язаних і призовників» та ін. Підготовка громадян до служби в Збройних Силах України включає: допризовну підготовку юнаків, підго¬товку призовників з військово-технічних спеціальнос¬тей, підготовку до^вступу у військові навчальні заклади, військову підготовку студентів вищих навчальних зак¬ладів за програмою офіцерів запасу, фізичну підготовку, лікувально-оздоровчу роботу, підвищення рівня загаль¬ноосвітньої підготовки, вивчення державної мови, пат¬ріотичне виховання. Важливе значення має допризовна підготовка у нав¬чально-виховних закладах. Юнаки, які не пройшли допризовної підготовки у навчальних закладах, не атес¬товані або одержали незадовільну оцінку з цього предме¬та, повинні обов'язково пройти перед призовом в армію допризовну підготовку в оборонно-спортивному оздоров¬чому таборі з відривом від виробництва. Щороку в січні—березні до призовних дільниць при¬писуються громадяни, яким у рік приписки виповнюєть¬ся 17 років. Такі юнаки вважаються призовниками і бе¬руться на військовий облік. Підготовка призовників, які досягли 17-річного віку, з військово-технічних спеціальностей проводиться в нав¬чальних організаціях Товариства сприяння обороні Укра¬їни (ТСОУ) і в закладах професійно-технічної освіти.
ВИДИ ВІЙСЬКОВОЇ СЛУЖБИ Військова' служба підрозділяється на строкову війсь¬кову службу і військову службу за контрактом; існує також альтернативна служба. На строкову військову службу в мирний час призи¬ваються громадяни України чоловічої статі, які придатні до неї за станом здоров'я і віком і яким до дня відправ¬ки у військові частини виповнилося 18 років. Юнаки, які виявили бажання навчатися у військових навчаль-*ЇЇих закладах, можуть бути зараховані до них при досяг¬ненні ними 17-річного віку. Призов громадян на строкову військову службу про¬водиться двічі на рік — весною та восени, на підставі Указу Президента України, що публікується у засобах масової інформації не пізніше як за місяць до початку призову. Після оголошення Указу Президента кожний призовник зобов'язаний прибути у той пункт і в той строк, що вказані військовим комісаріатом у повістці. Громадяни призовного віку, які не пройшли строкової військової служби і без законних підстав не перебувають на військовому обліку, а також призовники, які тимча¬сово виїхали з постійного місця проживання в іншу міс¬цевість і не стали там на військовий облік, зобов'язані прибути до військового комісаріату у семиденний строк після Указу Президента. Зміна місця військового обліку призовниками, які досягли 18-річного віку, допускається лише до опубліку¬вання Указу Президента України про черговий призов. Виняток становлять ті призовники, які переведені на роботу в іншу місцевість, переїхали на нове місце про¬живання, прийняті до навчального закладу і вибувають для продовження освіти, закінчили навчальний заклад і за розподілом направляються на роботу. Поважними причинами неприбуття громадянина до призовної дільниці у строки, встановлені військкоматом, визнаються: хвороба громадянина; смерть або тяжка хвороба близького родича; перешкоди стихійного харак¬теру. Причини неприбуття мають бути підтверджені від¬повідними документами. Для проведення призову громадян на строкову війсь¬кову службу в районах (містах) утворюються призовні комісії. На них покладається: організація медичного огляду призовників; прийняття рішення про призов на строкову військову та альтернативну службу і призна¬чення їх для використання на службі; надання відстроч¬ки або звільнення від призову на строкову військову службу; прийняття рішення про направлення призов¬ників, які виявили бажання, у військові навчальні зак¬лади для складання вступних іспитів або про відмову їм у цьому за станом здоров'я, у зв'язку з недостатнім загальноосвітнім рівнем підготовки чи моральними якос¬тями; прийняття рішення про направлення до слідчих органів матеріалів на призовників, які ухиляються від призову на строкову військову службу. Рішенням призовної комісії відстрочка від призову на строкову військову службу може надаватися: за сі¬мейними обставинами, за станом здоров'я, для продов¬ження навчання, у зв'язку з депутатською діяльністю та в інших випадках відповідно до чинного законодавства. Встановлено такі строки служби в Збройних Силах України: для солдатів і матросів, сержантів і старшин строкової служби — 24 місяці; для осіб, які мають вищу освіту, — 18 місяців; для сержантів і старшин, солдатів і матросів за контрактом — не менше 3 років. Службу за контрактом можна розпочати після першого року стро¬кової військової служби. Призовники та військовослужбовці несуть відповіда¬льність за порушення закону «Про загальний військовий обов"язок і військову службу». Призовникові, який ухи¬ляється від призову і не з'являється за повісткою до військкомату для відправки на військову службу, термін його строкової військової служби продовжується на строк ухилення від призову. Військовослужбовцеві стро¬кової служби, який самовільно залишив місце служби або своєчасно не з'явився до місця служби в строк, за¬значений у приписному свідоцтві, не маючи на те по¬важних причин, час його відсутності у військовій части¬ні не зараховується до строку служби. Юнаки, призвані на строкову військову службу, зобо¬в'язані прибути у військові частини у власному справно¬му одязі та взутті. Після зарахування до списків військо¬вих частин їм видається військова форма одягу і взуття. Встановлено такі форми військової служби за кон¬трактом: військова служба на посадах солдатів і матро¬сів, сержантів і старшин; військова служба жінок за кон¬трактом; військова служба прапорщиків і мічманів; вій¬ськова служба курсантів військових навчальних закла¬дів і студентів військових кафедр вищих цивільних нав¬чальних закладів. Якщо громадяни України мають істинні релігійні переконання і належать до таких діючих згідно із зако¬нодавством релігійних організацій, віровчення яких не допускає користування зброєю та служби у Збройних Си¬лах, то вони мають право на альтернативну службу. Аль¬тернативна (невійськова) служба також є державною службою поза Збройними Силами України, триває три роки і проходить в одній з установ системи соціального забезпечення.
