Щоб сформувати у себе психологічну готовність до служби в Збройних Силах України, недостатньо зрозумі¬ти її,суть і особливості, необхідно також оволодіти спосо¬бами і методиками її визначення, завдяки чому ви змо¬жете об'єктивно оцінити свою готовність до військової служби, виявити її недоліки та продумати програму са¬мовдосконалення. Водночас потрібно пам'ятати, що нія¬кі психологічні методики вивчення особистості не є абсо¬лютними, універсальними, тобто такими, що дають вичерпну відповідь про рівень готовності до військової дія¬льності. В основу складених нами анкет і тестів покладено як відомі в психології методики, так і нові, недавно розроб¬лені. Вони допоможуть виявити свої психологічні особли¬вості, визначити рівень підготовленості до служби, кри¬тично проаналізувати наявні проблеми, розробити програ¬му самовдосконалення. Вивчаючи та аналізуючи свою готовність до військової служби, слід дотримуватися таких умов: проконсультуватись у психолога навчального закла¬ду і викладача допризовної підготовки щодо процедури і послідовності користування методиками; психодіагностику своєї готовності проводити без втру¬чання сторонніх (ровесників, старших), за винятком викла¬дача допризовної підготовки і психолога; з результатами психодіагностики своєї готовності знайомити ляше тих, кому довіряєте; складаючи програму підвищення своєї готовності до служби в армії, консультуватися з .викладачем допризовної підготовки, психологом, іншими зацікавленими особами.
МЕТОДИКА ВИВЧЕННЯ СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНОЇ ГОТОВНОСТІ ДО СЛУЖБИ В АРМІЇ Уважно прочитайте відповіді-судження, наведені в анкеті (додаток 5), і виберіть з них не більше семи. Запи¬шіть їх порядкові номери на окремому аркуші. Ключ до підрахунку результатів: за номери 1, 8, 15, 22, 29 нараховується по +7 балів (за кожний); за номери 2, 9, 16, 23, ЗО нараховується по +4 бали; за номери 3, 10, 17, 24, 31 нараховується по —6 балів; за номери 4, 11, 18, 25, 32 нараховується по +6 балів; за номери 5, 12, 19, 26, 33 нараховується по +5 балів; за номери 6, 13, 20, 27, 34 нараховується по +3 бали; за номери 7, 14, 21, 28, 35 нараховується по -7 балів. Знайдіть алгебраїчну суму балів з вибраних вами відповідей. Наприклад, ви вибрали шість із семи відпо¬відей під номерами 9, 11, 5, 7, 20, 8. Знайдемо алгебраїч¬ну суму відповідних їм балів: (+4) + (+6) + (+5) + (-7) + + (+3) + (+7) = 18 балів. Тлумачення результатів самооцінки соціально-психологічної готовності до військової служби: 31 і більше балів — дуже високий рівень; +20 — +30 балів — високий рівень; +6 — +19 балів — достатній рівень; +3 — +5 балів — низький рівень; +2 — -ЗО балів — мотивація і соціально-психологіч¬на готовність до служби негативні. Для нашого прикладу (18 балів) рівень соціально-психологічної готовності до служби в армії достатній.
ОЦІНКА РІВНЯ АКТИВНОСТІ У ПІДГОТОВЦІ ДО СЛУЖБИ В АРМІЇ Уважно прочитайте висловлювання (додаток 6) і оці¬ніть у балах (від 0 до 4) рівень своєї активності в підго¬товці до служби в армії. На кожне висловлювання знай¬діть по горизонталі відповідь, що вам найбільше підхо¬дить, і бал, яким вона оцінюється. Підрахуйте загальну суму балів за всі 25 відповідей і відніміть цю суму від числа 100. Ви дістанете у відсотках резервні можливості самовдосконалення, підготовки до служби в Збройних Силах України. Наприклад, ви набрали 65 балів. Тоді: 100 - 65 = 35%. Це свідчить про те, що ви лише на 65 від¬сотків використовуєте свої можливості в підготовці до служ¬би в армії, а 35 відсотків — ваш резерв. Об"єктивно оцінюючи рівень своєї активності у під¬готовці до військової служби і докладаючи зусиль для її підвищення, через 3—6 місяців ви побачите динаміку свого розвитку.
З'ЯСУВАННЯ ХАРАКТЕРУ СТАВЛЕННЯ ДО ВАС ІНШИХ ЛЮДЕЙ Для оцінки характеру ставлення до вас інших лю¬дей, рівня свого авторитету можна використати тест (до¬даток 7). Потрібно дати відповідь, чи погоджуєтесь ви з твердженнями, наведеними в анкеті. За кожну відповідь, що збігається з правильною відповіддю, нараховуєте собі по 5 балів. Правильні відповіді: «Так» — твердження 6, 13, 14, 20; «Ні» — решта тверджень. Підрахуйте суму балів за 20 тверджень тесту. Тлумачення результатів: 85—100 балів — вас дуже люблять, ви користуєтесь ав¬торитетом; 75—80 балів — вас люблять; 65—70 балів — до вас ставляться добре; О—60 балів — ви не користуєтесь авторитетом, вас не поважають.
МЕТОДИКИ САМООЦІНКИ ЗАГАЛЬНОЇ ВІЙСЬКОВО-ПРОФЕСІЙНОЇ ГОТОВНОСТІ Серед багатьох чинників, що впливають на успіш¬ність військової служби, важливе місце належить інте¬лектуальному розвитку особистості, рівню розвитку пси¬хічних пізнавальних процесів, наявності знань, навичок, умінь, необхідних для успішного входження у військову службу. Кожний учень у ході всього навчально-виховного про¬цесу має здійснювати самооцінку знань, навичок з військо¬вої, фізичної, медико-санітарної підготовки, цивільної обо¬рони, порівнюючи, зіставляючи свої вміння з вимогами доп¬ризовної підготовки, із знаннями і вміннями, якими оволо¬діли інші учні, враховуючи також оцінки, виставлені вик¬ладачем допризовної підготовки. Методика визначення точності сприйняття розмірів об'єкта Мета: визначення точності сприйняття довжини об'єкта. Обладнання: лінійка 10—25 см з міліметровими поділками, пластир або чорна ізоляційна стрічка. Учень із зворотного боку лінійки позначає стрічкою який-небудь відрізок, відсовує лінійку цим же зворот¬ним боком на відстань 0,5 м і пробує визначити довжину відрізка. Потім перевертає лінійку і за поділками пере¬віряє точність свого сприйняття довжини. Так само мож¬на визначати розміри будь-якого предмета. Щоб визначити абсолютну похибку вимірювання, треба відняти від справжньої довжини ту довжину, яку ми сприй¬маємо: Cg = С — Cj. У нашому випадку: С — справжня довжина (за поділками), СІ — визна- чена нами довжина відрізка, ,С2 — похибка. Точність ви¬мірювання довжини визначається за формулою: Тлумачення результатів визначення точності сприй¬няття довжини (інших розмірів): Т = 97—99 % — дуже висока; Т = 94—96 % — висока; Т = 89—93 % — достатня; Т = 82—88 % — низька; Т = 76 — 81 % — дуже низька. Методика визначення точності сприйняття відстані Мета: визначення точності сприйняття учнем від¬стані до певного об'єкта. Обладнання: рулетка, об'єкти на місцевості на певній відстані (100 — 500 м). Учень «на око» визначає відстань до кількох об'єктів і записує ці результати. Після цього рулеткою, з точніс¬тю до 1 м, визначається відстань до цих самих об'єктів. За формулою, запропонованою вище, вираховується точ¬ність визначення відстані. Тлумачення результатів визначення точності сприй¬няття відстані: Т = 96—98 % — дуже висока; Т = 94—95 % — висока; Т = 88—93 % — достатня; Т = 80—87 % — низька; Т = 74 — 79 % — дуже низька. Методика визначення точності сприйняття часу Мета: визначення точності сприйняття учнем часо¬вих інтервалів. Обладнання: годинник із секундною стрілкою або секундомір. Учень записує час за годинником з точністю до се¬кунд. Далі, не дивлячись на годинник, відраховує про себе час і трохи згодом записує, котра, за його підрахун¬ком, зараз година (з точністю до секунд). Потім дивиться на годинник і визначає точність часу за методикою, описаною в ^попередніх дослідах.
Тлумачення результатів визначення точності сприйняття часу: Т = 95,5—96 % — дуже висока; Т = 90—95 % — .висока; Т = 84—89 % — достатня; Т = 75—83 % — низька; Т = 70—74 % — дуже низька.
Методика визначення рівня просторового мислення На мал. 314 і 315 зліва зображено розгортки фігур (1—10). Необхідно до кожної з десяти розгорток уявно утворити фігуру і відшукати її серед зображених справа фігур а, б, в, г. Свої відповіді можете звірити з правиль¬ними відповідями, наведеними в додатку 8. Час вико¬нання десяти завдань — 5 хв.
Тлумачення результатів визначення просторового мислення: допущено не більше однієї помилки — високий; дві-три помилки — середній; більше трьох — низький. Методика визначення рівня змістової пам'яті Прочитайте чи прослухайте якийсь матеріал, розпо¬відь, що має до 12—13 змістових одиниць (цифр, назв, фактів тощо). Прикладом подібного матеріалу може бути таке повідомлення: Ворог підрозділами 31-ї мотопіхотної бригади відійшов у півден¬ному напрямі Майдан — Микулинці — Ведмеже Вушко (1, 2, 3). До кінця дня 11 грудня перейшов до оборони на рубежі Микулинці — Жмеринка (4, 5, 6). Одночасно підтягуються резерви з глибини (7). Шостий мотострілецький полк, здійснивши марш до 10.00 12 грудня, зосередився в районі 25 км на північ від Лукашівки в готовності до наступу з ранку 13 грудня (8, 9, 10, 11, 12, 13). В дужках подано номери змістових одиниць у тексті. Запишіть цей текст і, не перечитуючи його, самостійно оцініть рівень своєї пам'яті, налічивши кількість відтво¬рених вами змістових одиниць. Тлумачення результатів визначення рівня змістової пам'яті: 12—13 одиниць — дуже високий; 10—11 одиниць — високий; 7—9 одиниць — достатній; 4—6 одиниць — низький; менше 3 одиниць — дуже низький. Методика вивчення емоційно-вольової готовності до служби в армії Підготовка ДО' військової служби супроводжується цілим спектром емоційних хвилювань, які суттєво впли¬вають на готовність особистості до служби в армії. Дина¬міку поведінки юнака в умовах військової діяльності визначають як його природжені, індивідуально-типоло¬гічні особливості (тип нервової діяльності, темперамент), так і соціальні чинники, ситуації, в які потрапляє моло¬дий воїн, його.вміння регулювати свої психічні стани та дії. Тому корисно навчитися визначати ступінь своєї емоційно-вольової готовності.
Діагностика соціально-ситуаційної тривожності та неврівноваженості особистості В додатку 9 пропонуються ситуації, з якими ви, можливо, зустрічались чи можете зустрітися. Одні з них приємні, інші неприємні, викликають хвилювання, три¬вогу, страх. Прочитайте кожне речення і поставте нав¬проти нього одну з цифр: якщо ситуація не викликає ніякої тривоги чи стурбованості, ставите 0; якщо си¬туація не дуже турбує, ставите цифру 1; якщо ситуація достатньо тривожна, пишете 2; коли ситуація неприємна — 3; дуже неприємна — 4. Ситуації, що викликають почуття тривожності, роз¬поділяють таким чином: І група — ситуації, пов'язані з допризовною підго¬товкою (номери в анкеті 1, 3, 5, 6, 8, 10, 11, 14, 16, 18, 21, 24, 25, 28, 29); II група — ситуації, пов'язані з очікуванням вій¬ськової служби (номери в анкеті 2, 4, 7, 9, 12, 13, 15, 17, 19, 20, 22, 23, 26, 27, ЗО); III група — ситуації, пов'язані зі змістом, складніс¬тю допризовної підготовки та військової служби (номери в анкеті 3, 4, 6, 10, 16, 19, 20, 22, 29, ЗО); IV група — ситуації, що актуалізують уявлення про себе як допризовника, майбутнього воїна, про самооцін¬ку готовності до служби в армії (номери в анкеті 5, 7, 11, 13, 17, 18, 21, 23, 24, 27); V група — ситуації, пов'язані зі спілкуванням у про¬цесі допризовної підготовки та у Збройних Силах Украї¬ни (номери в анкеті 1, 2, 8, 9, 12, 14, 15, 25, 26, 28). Щоб визначити рівень тривожності в кожній групі ситуацій, потрібно додати бали, що ви поставили собі за відповідні речення з анкети. Тлумачення результатів рівня тривожності для кож¬ної групи ситуацій: І група: 26 і більше балів — високий; 11—25 балів — середній; 10 і менше балів — низький. II група: 31 і більше балів — високий; 9—ЗО балів — середній; 8 і менше балів — низький. III група: 19 і більше балів — високий; 7—18 балів — середній; 6 і менше балів — низький. IV група: 19 і більше балів — високий; 7—18 балів — середній; 6 і менше балів — низький. V група: 19 і більше балів — високий; 7—18 балів — середній; 6 і менше балів — низький. Визначення рівня психічної врівноваженості особистості За допомогою простого тесту (додаток 10) ви можете перевірити рівень своєї психічної врівноваженості. Для цьо¬го треба відповісти на 8 запитань — «так» або «ні». Якщо у вас набралось 8 «так», то ваше нервове напруження перейш¬ло всі межі і вам необхідно зайнятися своїм здоров'ям, пси¬хогігієною, автотренінгом. Якщо 7 «так», то це означає пос¬тійне нервове напруження, яке негативно вплине на підго¬товку до служби в армії і на її проходження. Якщо серед ва¬ших відповідей тільки 3 або менше «так», то ви врівноваже¬ні, вмієте себе стримувати, ваше психічне здоров'я в нормі.
МЕТОДИКА ВИЗНАЧЕННЯ ТИПУ ТЕМПЕРАМЕНТУ Успішність підготовки і служби в армії певною мі¬рою зумовлена особливостями темпераменту. Він ха¬рактеризує динаміку поведінки, діяльності людини і за¬лежить від властивостей нервової системи (сили нерво¬вих процесів, врівноваженості, рухливості та ін.). Ще давньогрецький лікар Гіппократ дав назву чо¬тирьом основним типам темпераменту: холеричний, сангвінічний, меланхолічний і флегматичний. Холерик — це бойовий, завзятий суб'єкт; енергій¬ний, працездатний, цілеспрямований, але невитрима¬ний, нетерплячий, запальний. Сангвінік — гарячий, продуктивний і працездатний, але лише тоді, коли має багато цікавих справ. Мобіль¬ний, життєрадісний, оптимістичний. Схильний до заро¬зумілості, може ділити роботу на цікаву й нецікаву, бути легковажним, поверховим. Меланхолік — характеризується чутливістю, людя¬ністю, доброзичливістю, здатністю співпереживати, спів¬чувати. На відміну від інших типів темпераменту, схильний до сумнівів, вагань, зневіри, має дещо нижчу працездатність, високу ранимість. Флегматик — спокійний, врівноважений, наполег¬ливий. Йому властиві, з одного боку, стійкість, постій¬ність, терпимість, надійність, з іншого — повільність, невиразність, м'якість, поступливість. В реальному житті люди цих типів темпераменту у чистому вигляді зустрічаються дуже рідко, а найчасті¬ше існують змішані типи з переважанням рис певного темпераменту. Щоб визначити тип свого темпераменту, можна ско¬ристатися такою методикою. Уважно прочитайте запи¬тання в додатку 11 і оцініть свою відповідь на кожне з них. 5 балів — відповідь «так»; 4 бали — «скоріше так, чим ні»; З бали — «буває по-різному»; 2 бали — «скоріше ні, чим так»; 1 бал — «ні». Обробка результатів вивчення темпераменту Відповіді на запитання 1, 2, 3, 4, 5 характеризують си¬лу власних нервових процесів. При відповіді на друге за¬питання бал вираховується в зворотному порядку, тобто якщо ви поставили 9 балів, то йому приписується 1 бал, 4 бали — 2 бали, 2 бали — 4 бали, 1 бал — приписується 5 балів. Сума балів від 20 до 25 означає дуже високий рівень сили нервових процесів, від 15 до 19 балів — високий, від 10 до 14 балів — середній, від 5 до 9 балів — низький, від О до 4 балів — дуже низький рівень. Відповіді на запитання 6, 7, 8, 9, 10 характеризують врівноваженість нервових процесів. При відповідях на ці запитання бали також вираховуються у зворотному по¬рядку. Рівень врівноваженості нервових процесів визна¬чається так само, як у попередньому випадку. Відповіді на запитання 11, 12, 13, 14, 15 характери¬зують рухомість нервових процесів. При відповіді на за¬питання 14 бал вираховується в зворотному порядку, а рівні сформованості цієї якості вираховують, як у пер¬ших двох випадках. Сукупність відповідей на запитання 1—5, 6—10, 11—15 дає змогу визначити тип темпераменту. Якщо сума балів по кожній групі відповідей перевищує 13 балів, то ставиться знак «+», якщо не перевищує або дорівнює 13, то ставиться знак «-». Результати заносяться в таблицю 28, і за нею визначається тип вашого темпераменту. Особливості темпераменту, нервової діяльності не варто ламати, придушувати, а потрібно розумно враховувати, ви¬користовувати, навчитися компенсувати негативні риси, ви¬робивши певний стиль підготовки до військової служби. Таблиця 28
ВИЗНАЧЕННЯ ТИПІВ ТЕМПЕРАМЕНТУ ЗА СИЛОЮ, ВРІВНОВАЖЕНІСТЮ І РУХЛИВІСТЮ НЕРВОВИХ ПРОЦЕСІВ Тип темпера¬менту Сила нервових процесів Врівноваженість нервових процесів Рухливість нервових процесів Сангвінік + + + Холерик + - + Меланхолік - - - Флегматик + + - З метою самовивчення готовності до військової служби можна використати і метод систематичного об'єктивного аналізу результатів своєї практичної діяльності, навчання, вчинків за певний період, за кожною складовою готовності до військової служби. З цією метою корисно вести щоден¬ник, записуючи події, факти, досягнення, невдачі; це дасть можливість проконтролювати динаміку свого розвитку, ус¬відомити шляхи поліпшення підготовки до служби в армії. Отже, зробимо висновки: самопізнання, самооцінка готовності до майбутньої служби мають велике значення для кожного юнака; самовивчення психологічної готовності — складний, тривалий процес, який вимагає використання багатьох методів і психодіагностичних методик; оцінюючи свою готовність до служби в армії, слід прислухатися до характеристик, думок, порад психо¬лога, викладача допризовної підготовки, батьків, вій¬ськових; оцінити свою підготовленість можна тільки порівню¬ючи себе з іншими юнаками, з вошами; необхідно звикнути-регулярно аналізувати свою дія¬льність, поведінку, вчинки, думки, почуття і їх роль у підготовці до військової служби, до самостійного життя.
ЗАПИТАННЯ 1. Якими методами можна вивчити рівень своєї соціально-психологіч¬ної готовності до військової служби? 2. Як визначити рівень своєї емоційно-вольової готовності до служби в армії? 3. Що впливає на успішність освоєння воїнами військової спеціаль¬ності? 4. Якою є ваша готовність до служби у Збройних Силах України?
